Библия - Обещанное Восстановление

1-а Самуїлова

Розділ 23

1 І доне́сли Давидові, говорячи: „Ось филисти́мляни облягли́ Кеїлу, і грабують клу́ні“.

2 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“ А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“.

3 А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“

4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“.

5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли.

6 І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці.

7 А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“.

8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.

9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“

10 І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.

11 Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“ І сказав Господь: „Зі́йде“.

12 І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“ А Господь сказав: „Видадуть“.

13 І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід.

14 І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.

15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші.

16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,

17 та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“.

18 І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.

19 А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону.

20 А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“.

21 І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною!

22 Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він!

23 І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“.

24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону.

25 А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.

26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх.

27 І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“

28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот.

1-я книга Царств

Глава 23

1 Давиду сказали: «Посмотри, филистимляне напали на Кеиль и грабят зерно с токов».

2 Давид спросил Господа: «Должен ли я пойти и сразиться с этими филистимлянами?» Господь ответил: «Да, пойди и сразись с филистимлянами, и спаси Кеиль».

3 Но люди Давида сказали ему: «Мы боимся даже здесь в Иудее. Ты только подумай, что будет, если мы пойдём в Кеиль против армии филистимлян!»

4 Тогда Давид снова спросил Господа, и Господь ответил ему: «Иди в Кеиль, и Я помогу тебе разбить филистимлян».

5 Давид пошёл со своими людьми в Кеиль, и они сразились с филистимлянами. Они нанесли филистимлянам крупное поражение и угнали их скот, и так Давид спас жителей этого города.

6 Когда Авиафар, сын Ахимелеха, бежал к Давиду, он принёс с собой ефод.

7 Саулу донесли, что Давид находится в Кеиле, и он сказал: «Бог предал его в мои руки! Давид попал в западню, так как зашёл в город с воротами и запорами».

8 И созвал Саул свою армию на войну, чтобы идти к Кеилю и напасть на Давида и его людей.

9 Когда Давид узнал, что Саул задумал против него, он сказал священнику Авиафару: «Принеси ефод».

10 И сказал Давид: «Господи, Бог Израиля, я услышал, что Саул хочет прийти в Кеиль и разрушить город из-за меня.

11 Так ли это? Придёт ли сюда Саул? И выдадут ли жители Кеиля меня в руки Саула? Господи, Бог Израиля, ответь слуге твоему!» Господь ответил: «Придёт».

12 Давид снова спросил: «Отдадут ли жители Кеиля меня и людей моих в руки Саула?» Господь ответил: «Отдадут».

13 Тогда Давид и его люди, которых было около шестисот человек, покинули Кеиль и переходили с одного места на другое. Но, когда Саулу донесли, что Давид бежал из Кеиля, он не пошёл туда.

14 Давид ушёл в пустыню Зиф и прятался там в горах и крепостях. Саул же искал его день за днём, но Господь не позволял ему поймать Давида.

15 Находясь в Хоресе в пустыне Зиф, Давид узнал, что Саул вышел, чтобы убить его.

16 Но сын Саула Ионафан пришёл к Давиду в Хорес, воодушевил и укрепил его веру в Бога.

17 Ионафан сказал Давиду: «Не бойся. Мой отец Саул не сделает тебе ничего. Ты станешь царём Израиля, а я буду вторым после тебя. Даже мой отец знает это».

18 И они оба заключили соглашение перед Господом. Ионафан пошёл домой, а Давид остался в Хоресе.

19 Зифеи пришли к Саулу в Гиву и донесли ему: «Давид прячется у нас в крепости Хореса на холме Гахил, к югу от Иесимона.

20 Приходи, царь, когда пожелаешь, а нашим делом будет передать его в твои руки».

21 И ответил им Саул: «Благословит вас Господь за то, что вы помогаете мне.

22 Идите и разведайте больше о нём. Узнайте, где он находится, и кто видел его там. Мне сказали, что он очень хитёр и хочет провести меня.

23 Высмотрите все места, в которых скрывается Давид, а затем возвращайтесь и расскажите мне обо всём. Тогда я пойду с вами, и если Давид там, то я найду его, даже если мне придётся искать его во всех семьях Иудеи».

24 Тогда зифеи вернулись в Зиф раньше Саула. Давид же со своими людьми находился в пустыне Маон, к югу от Иесимона.

25 Саул со своими людьми отправился на поиски Давида, но его предупредили об этом, и он перешёл к «Скале» в пустыне Маон. Узнав об этом, Саул пошёл туда, разыскивая Давида.

26 Саул шёл с одной стороны горы, а Давид и его люди на другой стороне горы торопились уйти от царя, в то время как Саул со своими людьми обходил гору, чтобы захватить их.

27 Затем к Саулу пришёл вестник и сказал: «Скорее возвращайся! Филистимляне напали на нас!»

28 Тогда Саул перестал преследовать Давида и пошёл сражаться с филистимлянами. Поэтому люди назвали это место «Села-Гаммахлекоф».

1-а Самуїлова Розділ 23	1-я книга Царств Глава 23
1 І доне́сли Давидові, говорячи: „Ось филисти́мляни облягли́ Кеїлу, і грабують клу́ні“.	1 Давиду сказали: «Посмотри, филистимляне напали на Кеиль и грабят зерно с токов».
2 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“ А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“.	2 Давид спросил Господа: «Должен ли я пойти и сразиться с этими филистимлянами?» Господь ответил: «Да, пойди и сразись с филистимлянами, и спаси Кеиль».
3 А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“	3 Но люди Давида сказали ему: «Мы боимся даже здесь в Иудее. Ты только подумай, что будет, если мы пойдём в Кеиль против армии филистимлян!»
4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“.	4 Тогда Давид снова спросил Господа, и Господь ответил ему: «Иди в Кеиль, и Я помогу тебе разбить филистимлян».
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли.	5 Давид пошёл со своими людьми в Кеиль, и они сразились с филистимлянами. Они нанесли филистимлянам крупное поражение и угнали их скот, и так Давид спас жителей этого города.
6 І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці.	6 Когда Авиафар, сын Ахимелеха, бежал к Давиду, он принёс с собой ефод.
7 А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“.	7 Саулу донесли, что Давид находится в Кеиле, и он сказал: «Бог предал его в мои руки! Давид попал в западню, так как зашёл в город с воротами и запорами».
8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.	8 И созвал Саул свою армию на войну, чтобы идти к Кеилю и напасть на Давида и его людей.
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“	9 Когда Давид узнал, что Саул задумал против него, он сказал священнику Авиафару: «Принеси ефод».
10 І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.	10 И сказал Давид: «Господи, Бог Израиля, я услышал, что Саул хочет прийти в Кеиль и разрушить город из-за меня.
11 Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“ І сказав Господь: „Зі́йде“.	11 Так ли это? Придёт ли сюда Саул? И выдадут ли жители Кеиля меня в руки Саула? Господи, Бог Израиля, ответь слуге твоему!» Господь ответил: «Придёт».
12 І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“ А Господь сказав: „Видадуть“.	12 Давид снова спросил: «Отдадут ли жители Кеиля меня и людей моих в руки Саула?» Господь ответил: «Отдадут».
13 І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід.	13 Тогда Давид и его люди, которых было около шестисот человек, покинули Кеиль и переходили с одного места на другое. Но, когда Саулу донесли, что Давид бежал из Кеиля, он не пошёл туда.
14 І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.	14 Давид ушёл в пустыню Зиф и прятался там в горах и крепостях. Саул же искал его день за днём, но Господь не позволял ему поймать Давида.
15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші.	15 Находясь в Хоресе в пустыне Зиф, Давид узнал, что Саул вышел, чтобы убить его.
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,	16 Но сын Саула Ионафан пришёл к Давиду в Хорес, воодушевил и укрепил его веру в Бога.
17 та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“.	17 Ионафан сказал Давиду: «Не бойся. Мой отец Саул не сделает тебе ничего. Ты станешь царём Израиля, а я буду вторым после тебя. Даже мой отец знает это».
18 І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.	18 И они оба заключили соглашение перед Господом. Ионафан пошёл домой, а Давид остался в Хоресе.
19 А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону.	19 Зифеи пришли к Саулу в Гиву и донесли ему: «Давид прячется у нас в крепости Хореса на холме Гахил, к югу от Иесимона.
20 А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“.	20 Приходи, царь, когда пожелаешь, а нашим делом будет передать его в твои руки».
21 І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною!	21 И ответил им Саул: «Благословит вас Господь за то, что вы помогаете мне.
22 Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він!	22 Идите и разведайте больше о нём. Узнайте, где он находится, и кто видел его там. Мне сказали, что он очень хитёр и хочет провести меня.
23 І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“.	23 Высмотрите все места, в которых скрывается Давид, а затем возвращайтесь и расскажите мне обо всём. Тогда я пойду с вами, и если Давид там, то я найду его, даже если мне придётся искать его во всех семьях Иудеи».
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону.	24 Тогда зифеи вернулись в Зиф раньше Саула. Давид же со своими людьми находился в пустыне Маон, к югу от Иесимона.
25 А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.	25 Саул со своими людьми отправился на поиски Давида, но его предупредили об этом, и он перешёл к «Скале» в пустыне Маон. Узнав об этом, Саул пошёл туда, разыскивая Давида.
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх.	26 Саул шёл с одной стороны горы, а Давид и его люди на другой стороне горы торопились уйти от царя, в то время как Саул со своими людьми обходил гору, чтобы захватить их.
27 І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“	27 Затем к Саулу пришёл вестник и сказал: «Скорее возвращайся! Филистимляне напали на нас!»
28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот.	28 Тогда Саул перестал преследовать Давида и пошёл сражаться с филистимлянами. Поэтому люди назвали это место «Села-Гаммахлекоф».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

1-а Самуїлова

Розділ 23

1-я книга Царств

Глава 23

1-а Самуїлова

Розділ 23

1-я книга Царств

Глава 23

Старий завіт

Новий завіт

1-а Самуїлова

Розділ 23

1-я книга Царств

Глава 23

1-а Самуїлова

Розділ 23

1-я книга Царств

Глава 23

Старий
завіт

Новий
завіт